“Театр смерті і воскресіння” – так назвав Мечислав Томашевський розділ, присвячений Юртно, у своїй книзі про Кшиштофа Пендерецького. Монументальний релігійний твір, що складається з І стихири І, написаної на межі 1969/70 років, та ІІ стихири ІІ, написаної 1971 року, виріс із захоплення композитора театральністю, пов’язаною з великодніми обрядами в православній музичній традиції. Як він визнав, “Слава – це не просто зосереджена молитва, але й водночас екстаз”.